ЦУМ

На розі Хрещатика й вулиці Богдана Хмельницького стоїть Центральний універмаг — один із символів торгового Києва ще з 1930-х років. Після масштабної реконструкції ЦУМ перетворився на модний багатоповерховий простір із бутіками, ресторанами й панорамним видом на головну вулицю столиці з верхніх поверхів.

Для когось ЦУМ — це дитячі спогади про перший похід «у центральний», для когось — вітрини світових модних домів, а для туриста це насамперед орієнтир: від нього рукою подати до Бессарабського ринку, Майдану Незалежності й найкрасивішого відрізка Хрещатика. У цьому матеріалі зібрали все, що варто знати перед візитом: як народжувалася легенда, що ховається за оновленим фасадом, що подивитися всередині й довкола та як сюди дійти без зайвих кіл.

Історія ЦУМу в Києві

Центральний універсальний магазин відчинив двері 1 травня 1939 року — символічно, у День міжнародної солідарності трудящих, коли центр Києва прикрашали до свята. На той час це був наймасштабніший торговельний заклад міста: сім поверхів, високі стелі, мармурові сходи й ліфт, який для пересічного покупця виглядав майже дивом техніки.

Ідея великого «палацу торгівлі» на Хрещатику зріла ще з середини 1930-х. Будівлю зводили у 1936–1939 роках, і вона одразу стала точкою тяжіння: сюди йшли не лише по покупки, а й «на людей подивитися», приміряти столичний ритм, відчути себе частиною великого міста.

Друга світова війна не пощадила центр Києва, і повоєнні десятиліття ЦУМ переживав разом із країною. У радянські роки він мав репутацію місця, де можна було «дістати» те, чого не було на околицях, тож черги під ним стали окремим міським сюжетом. У 1955–1958 роках універмаг суттєво розширили: архітектори Гомоляка та Жога прибудували крило з боку Хрещатика, і торгова площа зросла приблизно до 9 000 квадратних метрів, а потік відвідувачів у пікові дні сягав, за даними того часу, близько 170 тисяч осіб. А в 1960-х ЦУМ став одним із перших в Україні, де запрацювали ескалатори, — деталь, що добре передає його статус вітрини радянського прогресу.

Архітектура будівлі ЦУМу

Автором первісного проєкту вважають архітектора Даниїла Фрідмана, і будівлю традиційно відносять до стилю ар-деко — з характерним поєднанням суворої геометрії, вертикальних ритмів і стриманого декору. Втім, щодо авторства й точних стильових меж джерела трохи розходяться: деякі дослідники згадують і інших архітекторів, а сам вигляд споруди за десятиліття перебудов не раз коригували, тож однозначного «підпису» під фасадом немає.

Головна впізнавана риса — світлий фасад, що елегантно тримає ріг двох вулиць і розкривається великими вітринами на пішохідний потік. Усередині оригінальний ЦУМ славився відчуттям простору: широкі сходи, високі зали, багато денного світла. Саме ця «палацова» логіка згодом стала відправною точкою для реконструкції — оновлюючи будівлю, її не намагалися перетворити на безлику коробку торгового центру, а навпаки, підкреслювали спадкоємність із монументальною архітектурою 1930-х.

Реконструкція та перевідкриття 2016

Найдраматичніша глава в біографії ЦУМу почалася вже у ХХІ столітті. Після того як у 2010 році об'єкт перейшов до ESTA Holding, з 1 лютого 2012-го стартувала масштабна реконструкція, що фактично народила універмаг заново. За інформацією з відкритих джерел, у проєкт інвестували понад 100 мільйонів доларів, а до робіт долучилося понад 170 компаній.

Ключовою умовою було зберегти історичний фасад 1939 року — і це виявилося інженерним викликом. Аби «утримати» стару зовнішню стіну, поки за нею повністю перебудовували наповнення, використали значний обсяг металоконструкцій (за оцінками — сотні тонн). За архітектурні рішення відповідало британське бюро Benoy, бренд і фірмовий стиль розробляла німецька компанія Landor, а радником проєкту запросили Філіпа де Бовуара, директора найстарішого паризького універмагу Le Bon Marché, — щоб від початку закласти філософію справжнього європейського department store.

Результат перевершив попередні масштаби: загальна площа після реконструкції зросла майже вдвічі й сягнула близько 45 000 квадратних метрів, з яких приблизно 23 500 відвели під торгівлю. Оновлений ЦУМ урочисто відкрили в грудні 2016 року — і Київ отримав свій головний luxury-універмаг у європейському форматі, з просторими атріумами, ескалаторами по центру й ретельно вибудуваною навігацією між поверхами.

Що є в ЦУМі: бренди, ресторани, дах

Сьогодні ЦУМ — це вісім поверхів, кожен зі своїм характером. Тут представлено понад дві сотні міжнародних брендів: від гучних модних домів рівня Versace, Jimmy Choo чи Stella McCartney до нішевих марок одягу, взуття та аксесуарів. Окремо варто відзначити роль універмагу для української моди — на його полицях знайшлося місце десяткам вітчизняних дизайнерів, зокрема таким іменам, як Anna October, Frolov, Ksenia Schnaider та іншим, тож ЦУМ давно став вітриною не лише світових, а й локальних брендів.

Планування логічне: жіночий і чоловічий одяг, взуття та аксесуари, великий парфумерно-косметичний (б'юті) простір, спортивні марки, товари для дітей і для дому. Тут комфортно і тим, хто прийшов по конкретну річ, і тим, хто просто хоче повільно пройтися поверхами, як галереєю.

Гастрономічна складова — окрема причина зайти. У комплексі працює фудкорт і кав'ярні, де можна перепочити між поверхами, а справжня перлина чекає нагорі: на сьомому поверсі розташований ресторан Milk Bar із терасою та панорамним видом на Хрещатик. Піднятися сюди варто навіть без наміру шопитися — заради самого краєвиду на серце міста. Додає атмосфери й преміальний кінотеатр (мультиплекс) у структурі універмагу, тож ЦУМ легко перетворити з короткого забігу по покупки на повноцінний вечір у центрі.

Як дістатися до ЦУМу

З логістикою тут усе максимально просто — ЦУМ стоїть у самому серці Києва, на розі вулиць Хрещатик, 38/2 та Богдана Хмельницького, у Шевченківському районі.

Найзручніше приїхати на метро: станція «Хрещатик» (червона лінія) — за кілька хвилин пішки, а поруч і пересадкова «Майдан Незалежності» (синя лінія). Вийшовши з підземки, тримайтеся Хрещатика в бік Бессарабської площі — білу будівлю з широкими вітринами ви впізнаєте одразу.

Наземний транспорт центральними вулицями теж курсує щільно, але у святкові дні й вихідні Хрещатик нерідко перекривають для пішоходів — і тоді метро стає найнадійнішим варіантом. Автомобілем у самий центр варто їхати з розумінням, що з паркуванням тут напружено; краще залишити авто трохи далі й пройтися пішки, тим паче що дорога до ЦУМу — це прогулянка найкрасивішою вулицею столиці.

Що поруч: Хрещатик, Бессарабський ринок

Головний бонус розташування ЦУМу в тому, що ви опиняєтеся в епіцентрі туристичного Києва. За кілька хвилин ходьби — Бессарабський критий ринок, один із символів міста: сюди варто зайти навіть без наміру щось купувати, аби подивитися на легендарні прилавки з ікрою, медом, спеціями та сезонними фруктами й відчути гастрономічний пульс столиці.

Сам Хрещатик — це вітрини, кав'ярні, вуличні музиканти й та особлива київська атмосфера, що особливо густішає у вихідні, коли вулицю віддають пішоходам. У протилежному напрямку зовсім близько Майдан Незалежності з фонтанами й стелою Незалежності, а звідти рукою подати до Софійської та Михайлівської площ, Золотих воріт і схилів над Дніпром.

Тобто ЦУМ ідеально вбудовується в будь-який маршрут центром: його зручно зробити або відправною точкою прогулянки, або теплою паузою посеред неї — особливо коли надворі дощ чи спека, а всередині — кава, вітрини й панорама з даху.

Практична інформація та поради

Кілька орієнтирів, які зроблять візит комфортнішим. ЦУМ — це передусім преміальний сегмент, тож не обов'язково їхати сюди «по покупки»: багато хто заходить просто прогулятися поверхами, як модною галереєю, піднятися на дах заради виду й випити кави. Вхід вільний, і навіть без бюджету на люкс тут є що подивитися.

Найкращий час для спокійного огляду — будні до обіду: у вихідні та в сезон розпродажів (класично — після великих свят і в періоди сейлів світових брендів) буває людно, зате саме тоді полюють за знижками. Якщо мета — краєвид, плануйте підйом на сьомий поверх ближче до заходу сонця: Хрещатик у вечірньому світлі виглядає особливо ефектно.

Закладайте на відвідування бодай годину-півтори, аби встигнути й на поверхи, і на гастропаузу. Точні години роботи, актуальні події та акції варто звірити перед візитом на офіційних ресурсах універмагу — розклад магазинів, ресторану на даху й кінотеатру може відрізнятися. А головне — не поспішайте: ЦУМ найкраще розкривається саме тоді, коли його сприймаєш не як магазин, а як частину живого центру Києва.