Перейти до основного вмісту

Успенська (Волоська) церква

вулиця Руська 5/7, Львів Показати на мапі
Оновлено: 21 листопада 2026

Успенська (Волоська) церква

Релігійні споруди • 5,0
Залишити відгук

Огляд

вулиця Руська 5/7, Львів Показати на мапі
Відвідано. Додати оцінку та фото, поки враження ще свіжі?
Поділіться коротким враженням або кількома фото.

Там, де вулиця Руська перетинає Підвальну, лише за кілька кварталів від площі Ринок, зібрано в один ансамбль три споруди, які мистецтвознавці вважають вершиною ренесансу у Львові. Це висока дзвіниця, відома як вежа Корнякта, невелика каплиця Трьох Святителів у внутрішньому дворику та сама Успенська церква, яку львів'яни століттями називали Волоською або Руською.

Ансамбль звели наприкінці XVI і на початку XVII століття коштом Успенського братства, об'єднання православних міщан Львова. Італійські архітектори, які працювали в місті, поєднали тут ренесансні колони й арки з трьома куполами, звичними для українських храмів. Нижче розповідаємо історію кожної споруди, що роздивитися на фасадах і всередині та як відвідати церкву.

Коротко про ансамбль
Адреса Львів, вулиця Руська, 5/7, ріг з вулицею Підвальною
Споруди вежа Корнякта (1572-1578), каплиця Трьох Святителів (1578-1591), Успенська церква (1591-1629)
Стиль ренесанс із рисами українського храмобудування, барокове завершення вежі
Висота вежі близько 66 метрів
Конфесія Православна церква України
Статус пам'ятка національного значення, частина історичного центру Львова у списку ЮНЕСКО
Коротко про ансамбль
Адреса
Львів, вулиця Руська, 5/7, ріг з вулицею Підвальною
Коротко про ансамбль
Споруди
вежа Корнякта (1572-1578), каплиця Трьох Святителів (1578-1591), Успенська церква (1591-1629)
Коротко про ансамбль
Стиль
ренесанс із рисами українського храмобудування, барокове завершення вежі
Коротко про ансамбль
Висота вежі
близько 66 метрів
Коротко про ансамбль
Конфесія
Православна церква України
Коротко про ансамбль
Статус
пам'ятка національного значення, частина історичного центру Львова у списку ЮНЕСКО

Чому церкву називають Волоською

Руська церква на цьому місці згадується в документах з 1399 року, а 1421 року вона вже була мурованою. Велика пожежа 1527 року знищила більшу частину міста, і через двадцять років тут почали зводити новий храм за проєктом Петра Італійця. Чималу частину грошей на нього дав правитель Молдови Олександр Лопушанин разом із дружиною Роксаною. Молдову тоді у Львові називали Волощиною, тож церква отримала другу назву, Волоська, яка закріпилася і за нинішнім храмом. Той храм згорів 1571 року, і братство вирішило збудувати на його місці цілий ансамбль.

Успенське братство і ставропігія

Замовником будівництва було Львівське Успенське братство, яке об'єднувало православних купців і ремісників. Від 1586 року братство підпорядковувалося безпосередньо патріархові Антіохії, а не львівському єпископу, і саме цю незалежність називають ставропігією. Братство утримувало школу й друкарню і стало головним осередком українського церковного та культурного життя міста. Його символ, ставропігійський хрест, досі можна побачити у фризі над апсидою церкви, а на печатках братства зображували саме вежу Корнякта.

Вежа Корнякта

Першою з трьох споруд з'явилася дзвіниця. Її спроєктував Петро Барбон, а допомагав йому Павло Римлянин, і роботи тривали шість років, до 1578-го. Будівництво оплатив Костянтин Корнякт, багатий торговець родом із Криту, тож вежа досі носить ім'я свого мецената. Нижні яруси, прикрашені парними арками, нагадують дзвіниці італійських міст, а від землі до верхівки тут приблизно 66 метрів. Саме вона є дзвіницею Успенської церкви і однією з п'яти веж, зображених на логотипі Львова.

Спочатку над вежею здіймався високий дах, під яким ховалася галерея для оборони, проте турецька облога 1672 року цей верх зруйнувала. Через двадцять три роки Петро Бебер додав ще один ярус, накрив його бароковою банею і поставив на кутах чотири шпилі, і саме цей силует сьогодні впізнають на панорамах Львова. Після пожежі 1779 року два верхні яруси відновили. До того часу у приміщеннях вежі зберігалася бібліотека братства.

На замовлення того ж Корнякта для вежі відлили дзвін «Кирило» з діаметром майже два метри, якому тоді не було рівних у Галичині. Він сповіщав місто про пожежі, небезпеку та смерть відомих львів'ян. Після пожежі дзвін упав, і його переплавили, зберігши розміри та склад металу. За радянських часів дзвонити в нього заборонили, і «Кирило» мовчав аж до 1989 року. Ще один переказ пов'язаний з 1704 роком: тоді захисник міста нібито влучив з лука у капелюх шведського короля Карла XII саме з цієї вежі.

Вежа Корнякта і бані Успенської церкви
Вежа Корнякта над Успенською церквою / Фото: Sebi TV

Каплиця Трьох Святителів

Між вежею і церквою, у затишному внутрішньому дворику, розташована каплиця, присвячена Василію Великому, Григорію Богослову та Іоанну Золотоустому. Над нею працювали Андрій Підлісний і Петро Красовський, будівництво закінчили 1591 року, і поки зводили велику церкву, братчики молилися саме тут. Усередині немає жодного стовпа, а над прямокутною залою підносяться три бані, тому кам'яна ренесансна каплиця схожа на дерев'яні карпатські церкви з трьома зрубами.

Найбільше деталей зосереджено біля входу до каплиці: колони порталу обплітає різьблена виноградна лоза, а внизу видно левові голови. Ковані двері, густо покриті опуклими металевими розетками у формі квіток, вважають зразком львівського ковальства кінця XVI століття. Після пожежі 1671 року каплицю відновили коштом Олексія Балабана, тому її інколи називають Балабанівською. Усередині варто підвести погляд до ліхтаря купола: здається, що він дуже високо, хоча каплиця не вища за двоповерховий будинок. Потрапити до дворика можна через браму сусіднього будинку з вулиці Підвальної.

Успенська церква

Перший камінь нового храму поклали 1591 року. Проєкт підготував Павло Римлянин, а через кілька років до робіт долучився Войцех Капінос. Будували довго: братство залишилося незадоволене цегляними стінами і 1598 року наказало їх розібрати й мурувати все наново з тесаного каменю, а згодом роботи на роки зупинила пожежа 1616 року. Довести справу до кінця вдалося вже Амвросію Прихильному у 1629 році. Урочисте освячення відбулося взимку 1631-го, і на ньому був присутній сам Петро Могила, митрополит Київський.

Гроші на храм складали всією громадою, і не лише львівською: серед жертводавців згадують молдавські господарі Могили, Віленське братство, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний і московські царі. Подивіться вгору під центральну баню: там у камені вирізьблено герби цих меценатів, зокрема Молдавського князівства. Ззовні зверніть увагу на фриз під дахом: між тригліфами вставлено кам'яні рельєфи зі сценами зі Святого Письма, а до того жоден православний храм Галичини такого декору не мав. На одній з метоп зображено вежу Корнякта в її первісному вигляді.

Що побачити всередині

Храм тридільний: бабинець, головна частина з трьома навами та півкругла апсида. Центральний купол із кесонами спирається на чотири колони, а вгорі над входом розташовані хори, від яких уздовж середньої частини храму тягнуться балкони-галереї. Нинішній іконостас з тонким різьбленням з'явився 1773 року, його створили місцеві майстри Михайло Філевич і Франциск Олендзький. Поруч у храмі показують ікони страсного циклу зі старого іконостаса 1630-х років.

Особливо цінні вітражі Петра Холодного, створені у 1920-х роках: «Київська Русь», «Галицька Русь» і «Фундатори Успенської церкви», на якому зображено гетьмана Сагайдачного. Серед них є вітраж із тризубом, який пережив радянські часи і вважається єдиним публічним зображенням українського герба, що вціліло тоді у Львові. У крипті храму поховані відомі діячі Ставропігійського братства.

Цікаві факти

  • Попередня дзвіниця, яку 1564 року звів будівничий Фелікс Трубач, завалилася вже 1570 року через помилки в конструкції.
  • 1905 року ансамбль оглянув віденський історик мистецтва Макс Дворжак і захистив його від невдалих перебудов.
  • Прохід з каплиці до церкви з'явився лише в середині XIX століття, коли під час ремонту в стіні прорізали двері.
  • Дослідник Володимир Січинський назвав вежу Корнякта найціннішою пам'яткою ренесансу в Україні.

Як відвідати

Ансамбль розташований на вулиці Руській, 5/7, за п'ять хвилин пішки від площі Ринок. Храм належить Православній церкві України, і заходити до нього може кожен охочий безкоштовно. Церква зазвичай відчинена щодня з сьомої ранку до сьомої або восьмої вечора, але під час богослужінь поводьтеся тихо й не фотографуйте зі спалахом. Розклад служб найкраще уточнювати на місці. Щоб побачити каплицю Трьох Святителів і дворик, пройдіть через браму з вулиці Підвальної або з церкви через двері в її північній стіні.

Що поруч

Від Успенської церкви кілька хвилин пішки до площі Ринок і Бернардинського костелу. Трохи далі розташовані Латинський собор з каплицею Кампіанів і каплиця Боїмів, а вулицею Театральною можна дійти до гарнізонного храму з його підземеллям. Більше ідей для прогулянки зібрано на сторінці що подивитися у Львові.

Чому це цікаво

Ансамбль Успенської церкви показує, як львівські русини в часи обмежень відстоювали свою віру і впізнаваність у місті: вони замовили найкращих архітекторів, які поєднали італійський ренесанс з українською традицією трьох куполів. За одну коротку прогулянку тут можна побачити ренесансну вежу з бароковим завершенням, затишний дворик із каплицею, кам'яні рельєфи на фасаді й вітражі Петра Холодного.

Поширені запитання

Де знаходиться Успенська церква у Львові?

На вулиці Руській, 5/7, на розі з вулицею Підвальною, за п'ять хвилин пішки від площі Ринок.

Дзвіницею якого храму є вежа Корнякта?

Вежа Корнякта є дзвіницею Успенської, або Волоської, церкви. Її збудували наприкінці XVI століття на гроші купця Костянтина Корнякта, від якого вона й отримала назву.

Яка висота вежі Корнякта?

Близько 66 метрів. Колись вона була найвищою вежею Львова.

У якому стилі збудована Успенська церква?

У стилі ренесансу, але з трьома куполами, як в українських храмах. Вежа Корнякта має ренесансні яруси й барокове завершення 1695 року.

Чи можна зайти в Успенську церкву?

Так, це діючий храм, вхід вільний. Під час богослужінь поводьтеся тихо, а розклад служб уточнюйте на місці.

Локація Успенська (Волоська) церква

вулиця Руська 5/7, Львів
Успенська (Волоська) церква

Успенська (Волоська) церква — Відгуки

Середня оцінка користувачів

5,0

5 оцінок &
5 відгуків
Розподіл оцінок
5
5
4
0
3
0
2
0
1
0
Олександр Панасюк

Олександр Панасюк

5/5
Євгена Василишина

Євгена Василишина

5/5
dniprotravelfamily

dniprotravelfamily

5/5

Залиште Відгук

Гість
Увійдіть, щоб персоналізувати свій відгук
Підібрані маршрути, які включають цю зупинку

Маршрути з цим місцем

Сакральний Львів: пʼять конфесій за один маршрут

Сакральний Львів: пʼять конфесій за один маршрут

Також переглядають

Також переглядають

Відкривайте цікаві місця. Знайдіть те, що шукаєте.