Огляд
За двадцять хвилин пішки від площі Ринок, серед дерев на схилі Пелчинської гори, з хащ виринає напівзруйнована вежа з червоної цегли. Крізь проломи в її стінах видно склепіння, бійниці й гвинтові сходи, а всередині гуляє вітер. Це одна з чотирьох веж Львівської цитаделі, фортеці, яку австрійська влада звела в середині XIX століття, щоб тримати під контролем саме місто.
Цитадель пережила кілька армій, а в роки Другої світової війни тут діяв нацистський табір для військовополонених «Шталаг 328», де, за різними оцінками, загинули понад сто тисяч людей. Нижче розповідаємо, як з'явилася фортеця, чому ця вежа перетворилася на руїну, що відомо про табір і що відбувається на Цитаделі сьогодні.
| Коротко про Цитадель | |
|---|---|
| Де | Львів, пагорби між вулицями Грушевського, Коперника і Вітовського |
| Збудовано | 1852-1856, ця вежа 1854 року |
| Комплекс | казарми, дві квадратні вежі-блокгаузи і чотири круглі вежі |
| Статус | пам'ятка архітектури національного значення і пам'ятка історії |
| Вхід | територія відкрита, вежа в аварійному стані |
Фортеця проти власного міста
Поштовхом до будівництва стала «Весна народів», хвиля революцій 1848 року. Восени того року повстання у Відні відгукнулося у Львові збройним виступом, який австрійські війська придушили, обстрілявши центр міста з гармат. Уже 24 листопада 1848 року влада наказала облаштувати у великих містах імперії укріплення, у яких постійно базувався невеликий гарнізон, який у разі чого міг би стримати місцевих мешканців.
Для Львова обрали групу пагорбів на південь від середмістя: гори Шембека, Каличу та Пелчинську, з яких центр міста видно як на долоні. Креслення виконали Христоф Реззінг і Йосиф Вандрушка, архітектори на державній службі. За чотири роки, з 1852 по 1856, на пагорбах виросли цегляні казарми, по боках від них дві квадратні вежі, а довкола чотири круглі артилерійські вежі, кожна у власному глибокому рові.
Максиміліанські вежі
Круглі вежі Цитаделі належать до так званих максиміліанських, названих на честь австрійського ерцгерцога Максиміліана Йосифа д'Есте, який розробив цей тип укріплень. Кожна з них була окремим маленьким фортом з казематами, бійницями для гармат і рушниць та плоскою терасою на даху. Північна пара веж більша: у плані кожна має сімнадцять сторін і круглий двір усередині. Південна пара на Пелчинській горі скромніша, з дев'ятьма сторонами та сходами, що закручуються довкола стовпа в центрі.
Аж до Першої світової тут квартирував австрійський піхотний полк. У листопаді 1918 року фортецю зайняли українські січові стрільці, а за Польщі в казармах розмістився 19-й полк піхоти. Тоді ж на Пелчинській горі між малими вежами облаштували стадіон із дерев'яними трибунами.
Вежа, що стала руїною
Південно-східну малу вежу звели 1854 року. Вона прикривала південне крило фортеці й головну запасну браму в південних валах. Бої за Львів між українцями й поляками в 1918-1919 роках настільки її покалічили, що ремонтувати вежу так ніхто й не взявся. Відтоді вона найбільше зруйнована з усіх веж Цитаделі: перекриття місцями обвалилися, а у стінах видніються величезні проломи.
Через ці проломи вежу видно майже наскрізь, наче макет у розрізі. Зовні добре видно, як усередині влаштовані каземати, склепіння та сходи, тож сюди приходять архітектори, фотографи й шукачі покинутих місць. Друга мала вежа, розташована неподалік на тому самому пагорбі, має приватного власника, який узявся її реставрувати.
Шталаг 328
Улітку 1941 року, після захоплення Львова, нацисти облаштували на території Цитаделі табір для військовополонених «Шталаг 328». Основним місцем утримання стали казарми й площа перед ними, а пагорби обнесли кількома рядами колючого дроту. За свідченнями в'язнів, у великій вежі на Каличій горі містилися кімната допитів і камера смертників. Окрім радянських полонених, тут утримували французьких, бельгійських та італійських військових.
Скільки людей пройшло через табір, точно невідомо, бо його архів не зберігся. Післявоєнні радянські підрахунки називали близько 284 тисяч в'язнів і понад 140 тисяч загиблих, сучасні історики обережніше говорять про понад сто тисяч жертв. Люди помирали від голоду, хвороб і розстрілів. За матеріалами слідства 1944 року, перед відступом нацисти розкопали більшість поховань, вивезли рештки до Лисиницького лісу й спалили.
Цитадель сьогодні
Після війни Цитадель десятиліттями залишалася закритою військовою територією, а в незалежній Україні її споруди перейшли до приватних власників. У 2007 році велика вежа на Каличій горі стала п'ятизірковим готелем Citadel Inn. Її сестра на горі Шембека зберігає фонди бібліотеки імені Стефаника, а казарми зайняли банк та офісні компанії. Самовільна перебудова одного з корпусів спричинила судовий спір: 2025 року суд заборонив компанії власника вести там будь-які роботи.
Восени 2025 року місто вперше провело на Цитаделі археологічні розкопки, щоб перевірити ймовірні місця масових поховань. На дослідженій ділянці від казарм до двох малих веж людських решток не знайшли, натомість знайшли фундаменти таборної лазні, австрійські монети XIX століття й гільзи. Після завершення досліджень міська влада планує облаштувати тут меморіальний комплекс.
Як відвідати
Від площі Ринок до руїн близько півтора кілометра, тобто двадцять хвилин пішки. Найзручніше підійти з вулиці Коцюбинського або від вулиці Грабовського, де розташовані колишні казарми й готель у вежі. Територія довкола руїн відкрита, вхід вільний.
Пам'ятайте, що вежа перебуває в аварійному стані. Заходити всередину й підніматися на дах небезпечно, бо цегла й перекриття можуть обвалитися, а довкола багато сміття та бите скло. Поводьтеся тихо й шанобливо: ця земля є місцем загибелі тисяч людей, і про них нагадує встановлений тут пам'ятний хрест.
Що поруч
Неподалік, на вулиці Коцюбинського, розташована вілла «Юлієтка», а за кілька хвилин ходьби Львівський органний зал і палац Потоцьких. Трохи південніше починається Стрийський парк з оранжереєю, а в протилежному напрямку, за кілометр, собор святого Юра.
Чому це цікаво
Зруйнована вежа на Пелчинській горі дає змогу зазирнути всередину австрійської фортеці, яку зазвичай бачиш лише ззовні. Водночас Цитадель нагадує про одну з найбільших трагедій Львова, про яку місто тільки починає говорити вголос. Сюди варто прийти, щоб побачити незвичну архітектуру XIX століття і вшанувати пам'ять людей, які загинули на цих пагорбах.
Поширені запитання
Де знаходиться Львівська цитадель?
На пагорбах на південь від середмістя Львова, між вулицями Грушевського, Коперника і Вітовського. Від площі Ринок близько двадцяти хвилин пішки.
Коли збудували Львівську цитадель?
У 1852-1856 роках, після революційних подій 1848 року. Вежу, яка зараз у руїнах, звели 1854 року.
Що таке Шталаг 328?
Нацистський табір для військовополонених, який діяв на Цитаделі з 1941 по 1944 рік. За різними оцінками, тут загинули понад сто тисяч людей.
Чи можна зайти всередину зруйнованої вежі?
Офіційно вежа не облаштована для відвідувачів і перебуває в аварійному стані, тож оглядайте її ззовні: заходити всередину й підніматися на дах небезпечно.
Локація Львівська цитадель
Львівська цитадель — Відгуки
Відгуків ще немає. Будьте першими!
Залиште Відгук
Маршрути з цим місцем
Схожі пропозиції, які можуть сподобатися
Палац Сосновського
вулиця Генерала Чупринки 50-52
Чорна кам'яниця
площа Ринок, 4
Будинок вчених
вулиця Листопадового Чину 6
Личаківський цвинтар
вулиця Мечникова 33
Палац Потоцьких
вулиця Миколи Коперника 15
Вілла "Юлієтка"
вулиця Галицької Армії 1А
Львівська ратуша
площа Ринок, 1
Меморіал львівських орлят (Цвинтар Оборонців Львова)
вулиця Банаха