Якщо від площі Ринок пройти на північ до площі Ярослава Осмомисла, над нею на пагорбі можна побачити один із найстаріших храмів Львова. Його звели німецькі поселенці ще в XIV столітті, і понад шість століть він був римо-католицьким костелом Марії Сніжної. Нині тут моляться греко-католики, а парафію на честь Матері Божої Неустанної Помочі ведуть монахи-редемптористи.
Зовні храм виглядає як споруда кінця XIX століття, проте під цегляною неороманською обгорткою ховаються середньовічні стіни завтовшки два метри. Нижче розповідаємо, звідки незвична назва, що пережив храм за свою історію і що варто побачити всередині.
Коротко про храм
Адреса
Львів, вулиця Сніжна, 2
Перша згадка
1344 або 1352 рік, за різними джерелами
Вигляд
неороманська перебудова Юліана Захаревича 1888-1892 років
Конфесія
УГКЦ, парафія отців-редемптористів з 1995 року
Статус
пам'ятка архітектури національного значення
Коротко про храм
Адреса
Львів, вулиця Сніжна, 2
Коротко про храм
Перша згадка
1344 або 1352 рік, за різними джерелами
Коротко про храм
Вигляд
неороманська перебудова Юліана Захаревича 1888-1892 років
Коротко про храм
Конфесія
УГКЦ, парафія отців-редемптористів з 1995 року
Коротко про храм
Статус
пам'ятка архітектури національного значення
Чому храм називали Марії Сніжної
Посвята походить з римської легенди IV століття. За переказом, Богородиця з'явилася бездітному подружжю й папі Ліберію і сказала, що дасть знак, де збудувати їй храм. Уранці, хоча був розпал серпня, римський пагорб Есквілін побілів від снігу, і на цьому місці згодом звели базиліку Санта-Марія-Маджоре. Відтоді храми на честь Марії Сніжної з'явилися по всій Європі, а у Львові від костелу отримала назву і вулиця Сніжна.
Храм німецьких колоністів
За переказом, німецьких ремісників і купців запросив до міста ще князь Лев, і вони оселилися на північ від давнього торгу, біля річки Полтви. Для своєї громади вони звели храм, який у документах уперше згадується 1344 або 1352 року. На думку дослідника Володимира Вуйцика, перший храм тут був з дерева, а кам'яні стіни з'явилися приблизно в середині XIV століття. Документ 1358 року згадує, що костелу давно належить млин на Полтві, а наступного року він уже був парафіяльним. За Іваном Крип'якевичем, саме тут діяла перша римо-католицька парафія Львова.
У 1415 році головною парафією міста став Латинський собор, а костел Марії Сніжної перетворився на філіальний (тобто допоміжний храм парафії собору без власного настоятеля). Коли місто оточили оборонними мурами, храм опинився поза ними, тож його обнесли власним муром завтовшки близько двох метрів.
Пожежі, бароко і колегіата
Вогонь двічі нищив будівлю, у 1623 і 1683 роках, і щоразу її відновлювали. Середина XVIII століття принесла бароко: у 1750-1751 роках стіни вкрили фрески Станіслава Строїнського, а всередині з'явилися шість нових вівтарів, лави та сповідальниця. Коли 1763 року Львів поділили на шість парафій, костел очолив одну з найбільших: до неї відійшли північ Краківського передмістя та села Клепарів, Голоско й Брюховичі. 1775 року костел здобув статус колегіати, проте вже 1780 року цісарський декрет усі колегіати ліквідував.
Перебудова Захаревича
Те, що ми бачимо сьогодні, є результатом робіт 1888-1892 років, які спроєктував Юліан Захаревич. Над навою звели кам'яне склепіння замість дерев'яного, а поруч виросли плебанія (будинок для священика при храмі) з невеликою вежею і огорожа вздовж Сніжної. Нові частини мурували з червоної цегли, яку залишили без штукатурки, наслідуючи романські форми. На жаль, під час цих робіт знищили розписи Строїнського і старі вівтарі. Зате вівтарну частину 1890 року прикрасили вітражі з Тиролю, а через рік на хорах зазвучав новий орган, який збудувала львівська фірма Яна Слівінського. Стіни прикрасили розписи художника Едварда Лепшого.
Огорожа й плебанія Захаревича / Фото: Markijan Baran
Склад, музей і повернення
Війну храм пережив, проте радянська влада навесні 1951 року закрила його, а громаду розпустила. Вівтарі й образи частково знищили, частково розвезли по інших церквах і музеях, а приміщення віддали під склад. У 1960-х роках зникла скульптура Богородиці перед входом, яку частина мистецтвознавців приписувала Іоанну Георгію Пінзелю. До стін тоді ж прикріпили розтяжки трамвайної лінії на вулиці Гонти, і невдовзі фундаменти й стіни довелося укріплювати.
З 1988 року в будівлі працював музей фотографії. Відродження почалося в 1995 році: будівлю отримала греко-католицька спільнота отців-редемптористів, які освятили її на честь ікони Неустанної Помочі.
Що побачити
До головного входу ведуть сходи від площі Ярослава Осмомисла. Храм однонавний, з подовженою вівтарною частиною і тригранною апсидою, а над входом розташовано хори на потрійній аркаді. Зверніть увагу на два дерев'яні балкони у вівтарній частині: вони з'явилися на місці вікон, які закрила прибудована плебанія. Серед оздоблення збереглися елементи барокового дерев'яного різьблення XVIII століття та розписи кінця XIX століття. Ковані ґрати біля головного входу виготовили за проєктом Захаревича.
Як відвідати
Від площі Ринок до Сніжної, 2 неспішним кроком дорога займе хвилин десять. Це діюча греко-католицька церква, вхід вільний. Під час богослужінь поводьтеся тихо й не фотографуйте зі спалахом. Розклад служб встановлює парафія отців-редемптористів, тож перед візитом його краще уточнити на місці.
Колишній костел Марії Сніжної зберіг пам'ять про Львів часів князя Лева та перших німецьких колоністів, хоча на перший погляд здається, що його збудували лише в XIX столітті. За сім століть він був парафіяльним костелом, колегіатою, складом, музеєм фотографії і, нарешті, греко-католицькою церквою. Сюди варто зайти, щоб побачити, як в одній будівлі поєдналися середньовічні мури, барокова різьба й неороманська перебудова.
Поширені запитання
Де знаходиться костел Марії Сніжної у Львові?
На вулиці Сніжній, 2, на пагорбі над площею Ярослава Осмомисла, приблизно за десять хвилин пішки від площі Ринок.
Чому храм називають Марії Сніжної?
Через римську легенду IV століття про сніг, що випав у серпні на пагорбі Есквілін і вказав місце для базиліки Санта-Марія-Маджоре.
Чия зараз церква Матері Божої Неустанної Помочі?
Від 1995 року тут греко-католицька парафія, яку ведуть монахи-редемптористи.
Коли збудовано костел Марії Сніжної?
Уперше він згадується в документах 1344 або 1352 року, а нинішній вигляд отримав під час перебудови 1888-1892 років.
Локація
Церква Матері Божої Неустанної Помочі (колишній костел Марії Сніжної)
Церква Матері Божої Неустанної Помочі (колишній костел Марії Сніжної) —
Відгуки
Середня оцінка користувачів
5,0
4 оцінок & 4 відгуків
Розподіл оцінок
5
4
4
0
3
0
2
0
1
0
Sergiy Panchyshyn
5/5
Церква Матері Божої Неустанної Помочі — греко-католицький храм у Львові, колишній костел Марії Сніжної. Один із найдавніших храмів міста, можливо, збудований німецькими колоністами у XVI столітті на місці давнішого дерев'яного з XIII століття.
Marta Kaminska
5/5
Костел Марії Сніжної - нині Церква Матері Божої Неустанної Помочі (УГКЦ). Збудований у XVI столітті на місці старої дерев’яної церкви ХІІІ століття. Цього року за кошти міського бюджету відремонтували сходи, які ведуть до церкви. Наступного року планується реставрація самої будівлі.
Ірина Голд
5/5
Щоразу на Великі Свята відвідуємо нічні Богослужіння.Початок о 21-30(Вечірня,Утрення,Служба Божа)
Для людей,котрим по будь яким причинам,-важко довго стояти -дві хороші новини-багато лавок і швидко правиться.
Передати всі враження словами,фото,відео не можна)Потрібно прийти)