Музей скла у Львові розташований на площі Ринок, 2, у підвалах Палацу Бандінеллі. Щоб потрапити до нього, треба спуститися кількома сходинками з галасливої площі під старі цегляні склепіння, де в підсвічених вітринах зібрано скло від римських часів до наших днів. Сам музей називає себе єдиним в Україні майданчиком, який показує й популяризує мистецтво художнього скла.
Експозиція невелика, близько 120 квадратних метрів, і складається з двох частин. Одна розповідає, як скло робили на наших землях упродовж двох тисяч років, інша показує роботи сучасних художників-склярів, створені у Львові на міжнародних симпозіумах гутного скла.
Будинок над музеєм
Кам'яницю на розі площі Ринок і вулиці Ставропігійської звели 1593 року, а підземелля під нею ще давніше: воно лишилося від готичного будинку, що стояв тут раніше. У ті часи такі підвали були чи не найважливішою частиною дому, бо в них купці тримали свій товар.
Назву будинок отримав від флорентійського купця Роберто Бандінеллі. Він став львівським міщанином, купив цю кам'яницю і започаткував у місті регулярну пошту за європейським зразком. Нагорі нині працює окремий музей «Палаццо Бандінеллі», а скло розміщене під ним, у підвалах.
Як з'явився музей
Ідея належить художникові-скляру Андрієві Бокотею, професорові й колишньому ректорові Львівської академії мистецтв. Уперше музей відкрили 1992 року в підвалі під Бернардинським монастирем, але за кілька місяців приміщення приватизували, і колекція лишилася без дому. Тим часом вона росла: до 1999 року в ній було близько 250 творів 150 художників із 26 країн.
2002 року місто передало музею підвали Палацу Бандінеллі. Ще кілька років їх доводили до ладу, боролися з вологістю, і лише 2006 року, до 750-річчя Львова, музей відчинив двері. Він працював як відділ Львівського історичного музею. Після пожежі 2012 року експозицію повністю переробили під керівництвом художника Михайла Бокотея: 19 квітня 2013 року музей відкрився з новими вітринами, екранами й QR-кодами біля експонатів. 2017 року облаштували окремий вхід, і виставкових залів стало більше.
Як народжується скло
Перший зал пояснює, з чого складається скло: кварцовий пісок, сода й вапно, які плавлять за дуже високої температури. Тут же розповідають, звідки береться колір: оксид заліза робить скло зеленим, марганець фіолетовим, а срібло жовтим.
Римський письменник Пліній Старший переказував легенду про те, як скло відкрили випадково. Купці заночували на піщаному березі й не знайшли каміння для вогнища, тож обклали його брилами соди зі свого корабля. Від жару пісок змішався з содою, і з вогнища потекла рідина, яка, застигнувши, стала склом. Великим проривом у ремеслі стало видування, яке з'явилося в I столітті: майстер набирав розплавлену масу на кінець трубки й видихав у неї, надаючи виробу форму. На екранах у залі можна подивитися, як працюють склярі сьогодні.
Скло давніх часів
Історична частина зібрана переважно з фондів Львівського історичного музею. Тут показують скло, яке робили на заході України або яким тут користувалися:
-
Римські посудини та намистини I і II століття з колоній на півдні сучасної України. Стінки посуду такі тонкі, що одна посудина важить менше ніж 100 грамів, і саме ці речі вважають найціннішими в музеї.
-
Скло Київської Русі: кубики смальти для мозаїк XI століття, намистини, браслети та їхні уламки, знайдені під час розкопок у Звенигороді й Галичі.
-
Бальзамарії XIII століття, схожі на маленькі вази. У них наливали пахощі й ставили довкола покійника.
-
Вироби галицьких гут, тобто майстерень із піччю для варіння скла, яких у краї з XV по XVIII століття було чимало. Окреме місце займає посуд королівської гути княгині Ізабели Любомирської: за якістю, чистотою й оздобленням він не поступався найкращим європейським зразкам свого часу.
-
Скло XX століття з львівських і стрийських заводів, зокрема з об'єднання «Райдуга».
Колекція симпозіумів гутного скла
Гутним називають скло, яке майстер формує вручну біля печі, видуваючи й витягуючи розпечену масу без форм і шаблонів. З 1989 року кожні три роки до Львова з'їжджаються художники-склярі з усього світу. Вони працюють біля гутних печей разом із місцевими майстрами, а свої роботи після виставки дарують місту.
За ці роки в симпозіумах узяли участь понад 150 художників із 29 країн, а колекція налічує понад 300 творів. Серед авторів є визнані в усьому світі майстри, як-от Ервін Айш, Марвін Ліпофскі, Ян Зорічак і Теодор Зельнер. Таких робіт чимало в музеях світу, але колекції, де всі твори виконані в одному місті на одних і тих самих печах, як стверджують у музеї, немає ніде більше.
Частина експозиції змінна: музей регулярно влаштовує персональні виставки, зокрема показував роботи словацько-французького художника Яна Зорічака, литовських склярів Ремігіюса Крюкаса та Індре Стульґайте, а також самого Андрія Бокотея.
Як відвідати
Музей працює щодня з 10:00 до 18:00. Актуальну вартість квитків краще уточнити за телефоном +38 098 490 53 62, бо ціни змінюються. На огляд вистачить близько години.
Екскурсовода брати не обов'язково: біля експонатів є номери й QR-коди, за якими на смартфоні можна слухати аудіогід. Мобільний зв'язок у підвалі часто зникає, тому для відвідувачів є безкоштовний Wi-Fi. У відгуках пишуть, що дітям тут подобаються інтерактивні завдання та екрани. Наостанок можна зайти в крамничку при музеї, де продають вироби місцевих майстрів.
Чому це цікаво
За годину в Музеї скла можна пройти шлях від римської намистини до сучасної скляної скульптури і зрозуміти, як пісок і сода стають прозорим матеріалом. Тут показують речі, знайдені археологами в Галичі та Звенигороді, і роботи майстрів із майже трьох десятків країн, створені просто у Львові. А готичні підвали на самій площі Ринок додають візиту настрою, якого не буває в звичайних виставкових залах.
Що поруч
Відстані вказані по прямій. Більше цікавих місць у Львові для дітей і дорослих зібрано на сторінці міста.
Поширені запитання
Де знаходиться Музей скла у Львові?
На площі Ринок, 2, у підвалах Палацу Бандінеллі, на розі з вулицею Ставропігійською.
Який графік роботи Музею скла?
Музей відкритий щодня з 10:00 до 18:00.
Скільки коштує квиток до Музею скла?
Ціни час від часу змінюються, тому актуальну вартість краще уточнити за телефоном +38 098 490 53 62.
Що можна побачити в Музеї скла?
Римське скло I і II століття, скло Київської Русі, вироби галицьких гут і королівської гути Любомирської, а також понад три сотні творів сучасних художників із симпозіумів гутного скла.
Чи цікаво в Музеї скла дітям?
Так, у відгуках батьки пишуть, що дітям подобаються екрани з відео та інтерактивні завдання, а сам музей невеликий і не втомлює.