Міні-скульптура «Моцарт»

У дворі ужгородської музичної школи ховається несподівана бронзова фігурка: Вольфганг Амадей Моцарт — не за клавесином і не з нотами в руках, а на ковзанах. Так, легендарного австрійського композитора Михайло Колодко зобразив саме ковзанярем, і цей грайливий образ одразу вирізняє скульптуру з-поміж усіх інших пам'ятників геніальному музикантові у світі.

Міні-скульптурка невелика і скромно поставлена, тож її варто пошукати — але саме в цій непомітності й ховається чарівність усього ужгородського проєкту маленьких фігурок.

Геній, чия слава сягнула Карпат

Вольфганг Амадей Моцарт (1756–1791) — один із найвеличніших композиторів в історії людства, автор опер, симфоній, концертів і духовної музики, яку й досі виконують у найкращих залах світу. Його талант виявився ще в ранньому дитинстві, а спадщина, попри коротке життя, стала фундаментом усієї європейської класичної музики.

Який стосунок геній із Відня має до Ужгорода? За словами самого Михайла Колодка, у Моцартові часи Закарпаття було чи не найвіддаленішим закутком Австро-Угорської імперії — та навіть сюди сягала слава великого композитора. Тобто зв'язок тут не родинний і не географічний, а культурний: попри всі відстані, музика Моцарта звучала й на цих землях, і ця думка надихнула скульптора «оселити» композитора саме в дворі музичної школи, де діти й нині опановують ноти.

Варто пам'ятати, що Закарпаття справді довгі століття входило до складу Австро-Угорщини, і Відень був для цих земель столицею — далекою, але цілком реальною. Тож поява віденського генія в ужгородському дворі має під собою й історичне підґрунтя: культурні течії імперії доходили сюди, нехай і з запізненням, формуючи місцеву музичну традицію. Бронзовий Моцарт нагадує про цю сторінку історії краю — про часи, коли Ужгород був частиною великого центральноєвропейського світу.

Чому саме на ковзанах

Найзагадковіша деталь скульптури — ковзани. Чому геній музики раптом став ковзанярем? Пояснення Михайла Колодка просте й тепле: композитор зображений на ковзанах, бо, на думку скульптора, ця людина була найкращою, а ковзаняр у його образній логіці — це той, хто ковзає легко, вільно й вправно, ніби над буденністю.

Таке трактування перетворює бронзового Моцарта на фігурку не пафосну, а живу й людяну. Замість статечного пам'ятника глядач бачить генія в русі, майже в танці на льоду — образ, що добре передає легкість і невимушеність, з якою Моцарту давалася музика. Це типовий для Колодка прийом: серйозну постать подати з несподіваного, майже усміхненого боку.

Де шукати та цікаві факти

Міні-скульптуру Моцарта відкрили в січні 2015 року — символічно, у день народження композитора. Встановили її у дворі ужгородської музичної школи імені Петра Чайковського, і це місце для фігурки геніального музиканта годі уявити доречніше.

За розповідями, ідея з'явилася в скульптора після поїздки до Відня — міста Моцарта, — і він запропонував музичній школі прикрасити двір таким незвичним пам'ятником. Автор роботи, Михайло Колодко, — найвідоміший творець ужгородських публічних міні-скульптур. Якщо ви прогулюєтеся маршрутом маленьких фігурок, зазирніть у двір школи: там бронзовий геній назавжди застиг у легкому ковзанярському русі, нагадуючи, що велике мистецтво не знає ані кордонів, ані відстаней.