Skip to main content

Вулиця Вірменська

вулиця Вірменська, Lviv View on map
Updated: November 19, 2026

Вулиця Вірменська

City sights • 4.8
Write a review

Overview

Open 24 hours View location
вулиця Вірменська, Lviv View on map
Visited by explorers
1 visit
Visited. Add rating and photos while it’s fresh?
Share a quick impression or a few photos.

Вірменська вулиця у Львові пролягає північним краєм Старого міста, і від площі Ринок до неї лише кілька хвилин пішки. Свій шлях вона бере біля проспекту Свободи, а впирається в мури давнього монастиря домініканців, тож загалом у ній приблизно 450 метрів. Це одна з найдавніших вулиць Львова: її проклали разом із середньовічним містом усередині оборонних мурів.

Колись тут було серце вірменського кварталу. Століттями на цій вулиці жили вірменські купці й ремісники, тут збудували свій собор, палац архієпископа і будинки найзаможніших родин. Сьогодні Вірменська тиха й пішохідна, а про її славетне минуле нагадують лише бруківка, старі кам'яниці, галереї та кав'ярні, хоча за кожним номером будинку ховається своя історія.

Як вірмени опинилися у Львові

Перші вірмени з'явилися на цих землях, найімовірніше, в середині XIII століття. Чимало з них прийшли з Кафи (нинішньої Феодосії) та інших колоній, тікаючи від навал на свою батьківщину. Спершу вони оселилися біля Старого Ринку, а після 1356 року, коли Львів отримав магдебурзьке право і почав забудовувати нове середмістя, вірменський квартал перемістився в його північно-східну частину.

Громада жила за власними правилами. Духовним центром був собор, який 1364 року став осідком вірменського єпископа для всіх вірмен Русі й Волощини. Світськими справами опікувалися війт і рада старійшин, а суперечки вирішували за власним звичаєвим правом. Вірмени мали свою школу, шпиталі, бібліотеку й навіть театр, а 1616 року у Львові запрацювала перша вірменська друкарня.

Найбільше вірмени прославилися торгівлею. Через їхні руки йшли каравани зі Сходу до Європи, а самі вірменські купці часто служили перекладачами для всіх іноземних торговців у місті. Ювеліри, шкіряники й гаптувальники з громади теж мали добру славу. У середині XVII століття у Львові жило понад дві тисячі вірмен, але згодом громада поступово асимілювалася: 1630 року архієпископ Миколай Торосович уклав унію з Римом, і на початку XX століття від давньої колонії лишилися хіба що прізвища.

Звідки взялася назва

Сучасна вулиця складається з трьох колишніх вулиць, які довго мали різні назви. Відтинок між Театральною та Краківською 1444 року називали Пекарською, бо тут жили пекарі, а пізніше Університетською. Частину від проспекту Свободи до Театральної наприкінці XIX століття назвали на честь роду Дідушицьких: Володимир Дідушицький заснував поруч Природничий музей. Власне Вірменською з давніх часів звався лише відтинок від Краківської до Домініканського монастиря.

Офіційна назва з'явилася 1871 року. За німецької окупації вулицю перейменовували, а 1944 року три відтинки об'єднали в одну вулицю, якій 1946 року дали сучасну назву.

Пожежі й перебудови

Іноземні гості міста колись вважали Вірменську не гіршою за Ринок чи Руську. Ще у 1400-х роках вулицю вимостили каменем, підвели до будинків воду й зробили стоки для зливи. Проте велика пожежа 1527 року знищила дерев'яну готичну забудову, і вулицю відбудували з каменю в дусі ренесансу. Ділянки були вузькими й довгими: будинок виходив на вулицю лише своїм вужчим боком, переважно на три вікна, а в глибині ділянки мав господарське подвір'я.

Згодом Вірменська ще не раз горіла, зокрема 1748 і 1778 року, а 1704 року місто пограбували шведські війська. Будинки перебудовували, об'єднували й надбудовували, тож ренесансні фасади отримали барокові, класицистичні й пізніші риси. Деякі кам'яниці досі мають широкі в'їзні брами, через які колись заїжджали вози, а на інших від них лишилися тільки сліди арок.

Вірменський собор і подвір'я

Головна пам'ятка кварталу Вірменський собор Успіння Пресвятої Богородиці (Вірменська, 7). Храм почали будувати 1363 року на гроші двох купців, Якова з Кафи та Паноса, а повністю закінчили аж 1437 року. Храм кілька разів перебудовували, тож у ньому поєднуються давня вірменська традиція, ренесанс, бароко й розписи 1920-х років, які виконав Ян Генрик Розен.

З вулиці до собору ведуть ворота з фігурою Богородиці 1664 року, яку перенесли сюди з колишньої Краківської брами. Перед південним фасадом храму колись був вірменський цвинтар, і тепер подвір'я вимощене надгробними плитами, найстаріші з яких датовані XVI століттям. Біля муру прилаштована дерев'яна каплиця «Голгофа» XVIII століття.

Окремо від церкви розташована триярусна дзвіниця, яку 1571 року збудував Петро Красовський на місці старішої. Унизу в ній є прохід, а в сусідньому будинку на № 7 і 9 колись жили архієпископи, тут же були канцелярія, бібліотека та архів. Між цим будинком і собором проходить вузька вуличка, згадана ще 1598 року: нею й досі можна вийти на вулицю Лесі Українки.

У глибині кварталу, на Лесі Українки, 14, з початку XVI століття до 1940 року працював вірменський банк «Mons Pius». Він позичав гроші, посередничав у торгівлі та приймав речі в заставу. Нині в його залах знаходиться ресторан із тією ж назвою, а на місці старого цвинтаря розташоване його колишнє літнє подвір'я.

Цікаві будинки: що подивитись на вулиці

Більшість кам'яниць на Вірменській мають статус пам'яток архітектури. Ось кілька, біля яких варто зупинитися:

  • № 3, кам'яниця Іловичівська. Податкові книги згадують цей дім ще в XIV столітті, і готичні підвали, найпевніше, теж звідти. Ім'я кам'яниці дав ювелір Матій Ілович, що жив тут до 1632 року.
  • № 13, кам'яниця Муратовичів. Колись тут стояла стара кам'яниця, де мешкав друкар Ованес Карматанянц (Іван Муратович): саме він першим почав друкувати у Львові вірменські книжки. Від неї та сусіднього дому довго лишалися руїни, на місці яких у 1770-х Петро Полейовський звів бароковий палацик. Пожежа 1778 року його пошкодила, тож новий власник доручив перебудову французькому архітекторові П'єру-Дені Гібо.
  • № 14. З 1840 року будинок належав історику Денису Зубрицькому.
  • № 16. На цій ділянці жила родина вірменських малярів Богушів. Павло Богуш розписував Вірменський собор, а його син Шимон Богушович оформлював інтер'єри ратуші, арсеналу та Латинської катедри.
  • № 20, кам'яниця Миколаєвичівська. Ренесансний будинок середини XVI століття, автором якого вважають Петра з Лугано. Збереглася вхідна брама з колонами, у яких змішані риси двох класичних ордерів, а низ колон прикрашає орнамент, типовий для архітектури Кілікійської Вірменії. Ліве крило будинку з 2008 року займає ресторан «Гасова лямпа», а біля нього встановили пам'ятник Ігнатію Лукасевичу та Яну Зегу, які придумали гасову лампу.
  • № 23, «Будинок пір року». 1764 року дві кам'яниці перебудували в одну, а 1882 року місто викупило будівлю для двох шкіл. У школі імені Маркіяна Шашкевича діти вчилися українською, і на той час інших таких міських шкіл у Львові не було. Фасад прикрашають рельєфи з порами року та знаками зодіаку, які приписують скульптору Гаврилу Красуцькому. Тепер тут корпус Львівської академії мистецтв.
  • № 27. Наприкінці 1880-х тут, на другому поверсі, мала свої приміщення «Просвіта».
  • № 30. Цей дім Клеменс Фесінгер спроєктував 1792 року на замовлення Якова Тумановича, тодішнього вірменського архієпископа.
  • № 34, кам'яниця Грегоровичівська. Ділянка зберегла межі ще з XIV століття, а під час ремонту тут відкрили готичну цегляну кладку. Назву кам'яниці дав вірменин Петро Грегорович, купець, що купив її близько 1600 року.

«Дім смерті» на розі з Краківською

На розі Вірменської та Краківської колись був будинок, який львів'яни прозвали «домом смерті». 1922 року він обвалився і поховав під уламками кілька десятків людей. Після цього на ділянці довго нічого не будували: тут був спортивний, а потім дитячий майданчик, а в роки перебудови з'явився стихійний ринок, з якого виріс нинішній «Вернісаж».

Під час розкопок, які тривали з 2007 по 2011 рік, археологи знайшли тут фундаменти старих кам'яниць, кераміку давньоруських часів і два скарби. З 2015 по 2020 рік на цьому місці звели готель.

«Вірменка» і богемна вулиця

На Вірменській, 19 працює кав'ярня «Вірменка», яку відкрили 1979 року. У 1980-х і 1990-х вона була улюбленим місцем львівських неформалів, художників і студентів: тут обмінювалися забороненою літературою, слухали рок і довго сперечалися над чашкою кави. 1987 року біля неї відбулася одна з перших мирних політичних демонстрацій часів перебудови.

Вулиця закінчується брамою, під склепінням якої з 1996 року розташована виставкова зала мистецького об'єднання «Дзиґа». Разом із галереями, майстернями та невеликими кав'ярнями це створює ту богемну вулицю, яку люблять і львів'яни, і гості міста.

Як прогулятися вулицею

Найзручніше почати від площі Ринок: пройдіть вулицею Краківською до перехрестя з Вірменською, а звідти поверніть до собору. Наскрізного руху машин тут майже немає. Зранку вулиця тиха, і фасади добре освітлені, а вдень на ній людно біля входу до соборного подвір'я. Щоб побачити все, про що йдеться вище, вистачить години неспішної прогулянки, а якщо зайти в собор і посидіти у «Вірменці», закладіть більше часу.

Чому це цікаво

Вірменська показує Львів, у якому кілька століть поруч жили різні громади, кожна зі своїм храмом, судом і звичаями. За пів години тут можна пройти повз собор XIV століття, вимощене надгробками подвір'я, ренесансну браму на № 20, «Будинок пір року» й кав'ярню, де збиралися неформали пізньорадянського Львова. Відійдіть від людного Ринку на кілька кроків, і місто зміниться: стане тихішим і старшим.

Що поруч

Відстані вказані по прямій. Що ще подивитися в центрі Львова, читайте на сторінці міста.

Поширені запитання

Де розташований вірменський квартал у Львові?

У північно-східній частині середмістя, поруч із площею Ринок. Його головна вулиця Вірменська, а собор, колишній банк і палац архієпископа розташовані між нею та вулицею Лесі Українки.

Яка довжина вулиці Вірменської?

Близько 450 метрів: від проспекту Свободи до мурів колишнього Домініканського монастиря.

Що подивитися на вулиці Вірменській?

Вірменський собор і його подвір'я з надгробками, дзвіницю 1571 року, «Будинок пір року» на № 23, ренесансну браму на № 20, бароковий палацик на № 13 та кав'ярню «Вірменка» на № 19.

Де знаходиться кав'ярня «Вірменка»?

На вулиці Вірменській, 19. Вона працює з 1979 року.

Чому вулиця називається Вірменською?

Від середини XIV століття тут був центр вірменської громади Львова. Офіційно назву закріпили 1871 року, а в нинішніх межах вулиця існує з 1944 року.

Location Вулиця Вірменська

вулиця Вірменська, Lviv
Вулиця Вірменська

Вулиця Вірменська — Reviews

Average user rating

4.8

5 Ratings &
5 Reviews
Rating breakdown
5
4
4
1
3
0
2
0
1
0
Максим Рибчинський

Максим Рибчинський

4/5

Красивий квартал дуже, но жалко що не всі будівлі пройшли реставрацію, і деякі з них в поганому стані

Sergiy Panchyshyn (Real Estate & Genealogy)

Sergiy Panchyshyn (Real Estate & Genealogy)

5/5
Сергей Марнопольский

Сергей Марнопольский

5/5

Гарний закаулок у Львові, особливо вночі


Leave a Review

Guest User
Sign in to personalize your review
Curated routes that include this stop

Itineraries with this place

Mystical Lviv: city legends and where they are told

Mystical Lviv: city legends and where they are told

Lviv in two days

Lviv in two days

People also viewed

People also viewed

Discover exciting places. Find what you’re looking for.