Skip to main content

Гора Жид-Магура (Магура-Жиде)

Магура-Жиде, Закарпатська область, Pylypets View on map
Updated: November 17, 2026

Гора Жид-Магура (Магура-Жиде)

Mountains • 5.0
Write a review

Overview

Open 24 hours View location
Магура-Жиде, Закарпатська область, Pylypets View on map
Visited by explorers
1 visit
Visited. Add rating and photos while it’s fresh?
Share a quick impression or a few photos.

Жид-Магура — вершина заввишки 1517 м у центральній частині полонини Боржава, над селами Пилипець, Ізки та Буковець на Закарпатті. На картах і в путівниках трапляється також варіант назви Магура-Жиде. Це третя за висотою точка хребта після Стою та Великого Верху: широка безліса маківка з чорничниками, з якої видно весь гребінь Боржави. Людей тут помітно менше, ніж на сусідній Гимбі з підйомником, тож сюди йдуть ті, кому потрібна відкрита полонина без натовпу.

Де розташована вершина

Гора розташована на Полонинському хребті Українських Карпат, у масиві Боржава, на межі Хустського та Мукачівського районів Закарпатської області. Села під нею до реформи 2020 року входили до Міжгірського району, тому в старіших описах вершину «прописують» на Міжгірщині. Координати маківки — приблизно 48°37′ пн. ш. і 23°17′ сх. д.; село Буковець лежить на схід від неї.

Висоту зазвичай подають як 1517 м, у частині довідників — 1518 м. Вище на Боржаві піднімаються лише Стій (1681 м) і Великий Верх (1598 м). Найближча сусідка — Гимба (близько 1491 м), до неї приблизно 2 км на північний захід, а Стій із залишками радянської радіолокаційної станції видніється далі на заході. Гребінь масиву тягнеться приблизно на 50 км, і Жид-Магура лежить на його центральному відрізку, тому вершину легко вписати майже в будь-який траверс.

Природа полонини

Масив складений флішем із переважанням пісковиків, тому рельєф тут м'який: округла трав'яниста маківка без скельних виступів. Нижні й середні схили вкриває буковий ліс — місцями старий, з високими рівними стовбурами та мохом на каменях. Приблизно від 1200 м ліс поступається полонині, і горизонт відкривається одразу на всі боки.

Вершину оточують густі чорничники. Місцеві знають цей куточок Боржави саме за ягодами: за відгуками відвідувачів, у сезон чорниця (яфина) вкриває всі сусідні верхи, і в серпні на схилах завжди багато збирачів. На нижчих узліссях трапляються малина та ожина. Навесні, коли на нижчих полонинах уже цвітуть анемони й сольданели, на затінених схилах Магури ще лежать сніжники, а восени буковий пояс під вершиною стає жовто-багряним.

Боржава входить до Смарагдової мережі (Emerald Network) — європейської системи охорони оселищ рідкісних видів, захищених Бернською конвенцією. Над хребтом пролягає міграційний шлях птахів, тому плани збудувати на гребені вітрову електростанцію з десятками високих турбін викликали гострий спротив екологів і туристичної спільноти.

Назва і легенди

Слово «магура» часто трапляється в карпатській топоніміці. Його пов'язують із румунським măgură — окремий заокруглений пагорб, гора з лісистою вершиною або курган. Тому Магур у Карпатах кілька, і цю вершину не варто плутати, наприклад, із Магурою в Горганах. Походження другої частини назви достовірно не з'ясоване: краєзнавці наводять різні версії, від давніх власників чи мешканців полонин до суто мовних гіпотез, але жодна не має надійного підтвердження. На картах і в треках шукайте обидві форми — «Жид-Магура» та «Магура-Жиде».

Слово має й міфологічний відгомін. У переказах, пов'язаних зі слов'янською традицією, Магура — крилата діва в обладунках, хмарна панна, донька громовержця: вона співає воїнам у битві, а загиблим дарує безсмертя. Назву вершини ця постать не пояснює, але добре пасує до відкритої вітряної маківки, над якою раз у раз пропливають хмари.

Маршрути сходження

З Пилипця через Гимбу. Найкоротший варіант. Старт — у селі на висоті близько 700 м. Частину набору висоти можна зрізати крісельним підйомником на схили Гимби, далі треба йти пішки гребенем на схід. Від Гимби до Жид-Магури близько 2 км по прямій, стежка трохи довша, перехід займає орієнтовно годину. За відгуками туристів, з боку Пилипця підйом на Магуру майже не відчувається, тому дехто недооцінює маршрут. Без підйомника шлях перетворюється на повноцінний підйом крізь ліс на полонину.

З Ізок або Буковця. Довший маршрут «знизу» проходить через проміжні верхи Кичерка (близько 776 м) і Черлис (близько 838 м) з виходом на гребінь. За поширеними описами, це близько 17 км туди й назад, набір висоти приблизно 1000 м і 7–8 годин ходу. Технічно стежка нескладна, але дистанція вимагає витривалості, тож стартуйте зранку. Спуск до Буковця, за словами туристів, доволі швидкий.

Траверс Боржави. Вершина — природна ланка гребеневих переходів. Популярне поєднання — Гимба, Стій і Жид-Магура за один вихід, так званий «Королівський трек». Повний траверс масиву від Воловця до Міжгір'я має близько 45–53 км, на які закладають 3–4 дні з ночівлями в наметах. Для тих, хто йде від Міжгір'я, підйом на Магуру стає одним з останніх серйозних випробувань на витривалість. Цифри для коротких радіалок і денних кілець у різних джерелах розходяться, тож перед виходом звірте довжину, перепад висот і час саме для свого треку.

Як дістатися до старту

Опорні села — Пилипець, Ізки та Буковець, усі вони в зоні тяжіння селища Воловець. Автомобілем зі сходу й центру України їдуть трасою М06 Київ — Чоп до Нижніх Воріт, далі — дорогою Т-07-18 Нижні Ворота — Воловець — Міжгір'я. Від Воловця до Пилипця близько 15 км. З Прикарпаття зручніше заїхати через Долину й Міжгір'я трасою Р21 і далі тією ж Т-07-18. Від Львова до Пилипця приблизно 190 км, від Ужгорода — близько 135 км. Гірські дороги звивисті, тож час у дорозі закладайте з запасом.

Без авто найпростіше доїхати потягом до станції Воловець на магістральній лінії Львів — Чоп. Звідти до Пилипця, Подобовця та Ізок курсують місцеві автобуси й маршрутки, є також сполучення зі Свалявою, Мукачевом та Ужгородом; багато хто бере від станції таксі. Якщо плануєте маршрут із підйомником, заздалегідь уточніть, чи він працює: розклад залежить від сезону й погоди.

Практичні поради

Вода. Боржава — сухий хребет: на гребені джерела ненадійні, а спуск по воду в яри забирає час і може бути небезпечним на крутих схилах. Беріть щонайменше 1,5–2 л на людину на денний перехід, у спеку — більше, і щось калорійне для перекусу.

Погода й вітер. Безліса маківка відкрита всім вітрам, на ній помітно холодніше, ніж у селі, а хмара може сісти на гору за кілька хвилин. Навіть у сонячний ранок покладіть у рюкзак вітро- й вологозахисну куртку, шапку та теплий шар. У грозу на гребінь не виходьте.

Навігація. На широкій полонині в тумані орієнтири зникають, і напрямок втрачається швидко. Завантажте трек в офлайн-навігатор (OsmAnd, Organic Maps), візьміть павербанк і, за можливості, паперову карту. Повідомте комусь маршрут і час повернення, плануйте спуститися завидна — восени темніє рано.

Сезон. Комфортно ходити з кінця травня по жовтень. Наприкінці весни в затінених складках схилу ще лежить сніг, а стежки вологі; у липні й серпні — тепло, довгий день і ягоди; рання осінь дає найпрозоріше повітря й далекі панорами. Відвідувачі відзначають, що тут спокійно в будь-яку пору року, бо до Магури доходить значно менше людей, ніж до Гимби. Взимку схили лавинонебезпечні, а район приваблює фрірайдерів, тому зимові виходи — лише для досвідчених, з лавинним спорядженням і відповідними знаннями.

Взуття. Трекінгові черевики з чіпкою підошвою обов'язкові: трава після дощу слизька, лісова стежка кореняста, а спуски бувають крутими. Палиці розвантажать коліна на довгому маршруті з Буковця.

Поряд. Під північними схилами Гимби — водоспад Шипіт, один із найвідоміших в Україні, а саму Гимбу й Стій легко долучити до власного міні-траверсу. У селах долини є садиби та невеликі готелі, тож переночувати перед раннім стартом нескладно. На полонині не розпалюйте вогнищ, не рвіть рослин і забирайте сміття з собою.

Чому це цікаво

Жид-Магура дає кругову панораму Боржави без натовпу й без складного технічного підйому. З маківки видно весь гребінь, від Стою до Гимби, і дальні хребти Закарпаття, а внизу, як на макеті, лежать долини з селами й стрічками доріг. На світанку долини часто затоплює туман, з якого стирчать лише найвищі верхи, а ввечері трава на схилах стає золотистою. Від Гимби сюди година ходу гребенем, тож вершину легко додати до популярного виходу з Пилипця, а в серпні — поєднати з чорничним сезоном. Для тих, хто стартує з Ізок чи Буковця, це повноцінний денний похід із набором висоти близько кілометра.

Location Гора Жид-Магура (Магура-Жиде)

Магура-Жиде, Закарпатська область, Pylypets
Гора Жид-Магура (Магура-Жиде)

Гора Жид-Магура (Магура-Жиде) — Reviews

Average user rating

5.0

2 Ratings &
2 Reviews
Rating breakdown
5
2
4
0
3
0
2
0
1
0
Мілена Крощук

Мілена Крощук

5/5

Карпатська природа тут просто неймовірна. Це місце добре відоме серед місцевих завдяки дуже великим заростям чорниці. Усі вершини буквально вкриті нею, тож якщо приїхати сюди в ягідний сезон, відірватися майже неможливо 😄

Сергій Росул

Сергій Росул

5/5

Leave a Review

Trails that include this point

Hikes passing through

Королівський трек Боржави: Гимба — Стій — Жид-Магура

Королівський трек Боржави: Гимба — Стій — Жид-Магура

Similar Listings

Similar Listings you may like

Discover exciting places. Find what you’re looking for.