Перейти до основного вмісту

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)

Кострина, Закарпатська область, Кострина Показати на мапі
  • Зачинено
Оновлено: 17 листопада 2026

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)

Релігійні споруди • 0,0
Залишити відгук

Огляд

Кострина, Закарпатська область, Кострина Показати на мапі
Відвідали мандрівники
1 відвідування
Відвідано. Додати оцінку та фото, поки враження ще свіжі?
Поділіться коротким враженням або кількома фото.

На пагорбі над селом Кострина, серед гір Ужанської долини, стоїть дерев’яна церква Покрови Пресвятої Богородиці — одна з найстаріших і найкраще збережених дерев’яних святинь Закарпаття. Її звели ще 1645 року, щоправда не тут: до Кострини храм потрапив уже готовим, перевезений з іншого села майже через шістдесят років після побудови. Вигідне розташування на пагорбі при в’їзді робить церкву помітною здалеку — вона одразу привертає око тим, хто їде Ужанською долиною.

Церква, яку купили й перевезли

Первісно церкву збудували 1645 року в селі Сянки, що лежало по той бік гір, на Турківщині (нинішня Львівщина). 1703 року костринська громада купила цей храм і перевезла його до себе: за переказами, розібрану церкву волами тягли із Сянок цілу ніч гірськими дорогами, а потім зібрали на пагорбі при в’їзді в село. Такі «мандрівні» дерев’яні церкви не рідкість у Карпатах — коли громада багатшала або стара церква ставала затісною, гарну споруду могли викупити й перевезти за десятки кілометрів. Костринська Покрова — один із найяскравіших прикладів такої практики, адже подолала й гірський хребет, і межу між історичними краями.

Бойківський храм із лемківськими рисами

За типом церква належить до бойківського народного зодчества, але має й лемківські риси, що робить її особливо цікавою для дослідників дерев’яної архітектури — вона стоїть на пограниччі двох будівельних традицій. Первісно суворий, ярусний бойківський силует пом’якшили пізніше: 1761 року над бабинцем надбудували каркасну дзвіницю, яка додала споруді стрункості й наблизила її до лемківського типу з вираженою вертикаллю вежі. Храм тризрубний, укритий крутими ґонтовими дахами, характерними для карпатських церков; його форми вважають зразком народного будівництва, у якому конструктивна логіка поєднана з відчуттям пропорції. Бойківські церкви впізнають за багатоярусними, «ступінчастими» верхами, що ніби наростають до неба, тоді як лемківські роблять акцент на високій вежі над бабинцем; костринська Покрова показує, як ці рішення уживаються в одній споруді. Саме поєднання двох шкіл в одному силуеті й вирізняє її серед сусідніх храмів долини.

Ужанська долина й церква в Ужку

Кострина стоїть в Ужанській долині, що тягнеться від Ужоцького перевалу до Ужгорода, — одному з найбагатших на дерев’яні церкви куточків Закарпаття. Ці землі оберігає Ужанський національний природний парк, який опікується і буковими пралісами, і давніми храмами. За кілька кілометрів, у селі Ужок, стоїть Михайлівська церква 1745 року — зразок бойківського зодчества, який 2013 року внесли до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Костринська Покрова до цього переліку не входить, але старша за ужоцьку майже на століття й нерідко відкриває маршрут долиною, який далі веде через Ужок, Гусний і Сухий. Разом ці храми складають одну з найцінніших в Україні концентрацій дерев’яної сакральної архітектури, де на невеликому відрізку долини можна простежити, як розвивалися бойківська й лемківська традиції упродовж XVII–XVIII століть.

Як оглянути й що поряд

Церква діюча, тож усередину зазвичай можна потрапити під час служби або домовившись із місцевими; ззовні храм відкритий для огляду будь-коли. Кострина лежить на трасі, що веде до Ужоцького перевалу й далі на Львівщину, тож повз неї проїздять дорогою в гори. Довколишня Верховина — край численних дерев’яних церков, дерев’яної забудови й гірських краєвидів, а неподалік — витоки Ужа, лижні схили Ужоцького перевалу та кордон зі Словаччиною й Польщею. Костринську Покрову зручно оглянути в межах одного дня разом із храмами Ужка, Гусного й Сухого, склавши власний маршрут дерев’яним зодчеством долини. Гірське довкілля додає поїздці ще один вимір: чисті ріки, ліси Ужанського парку й спокій верховинських сіл роблять таку мандрівку відпочинком і для ока, і для душі.

Статус і збереження

Церква Покрови має статус пам’ятки архітектури національного значення й давно входить до переліку найцінніших дерев’яних храмів Закарпаття. Попри вік, вона зберегла автентичний вигляд і залишається окрасою Ужанської долини — тим паче що стоїть на видному пагорбі, звідки добре проглядається з дороги. Кострина лежить у гірській частині колишнього Великоберезнянського району, поблизу кордону зі Словаччиною, у краю, багатому на дерев’яні церкви, тож храм зазвичай оглядають у межах ширшого маршруту сакральною архітектурою Закарпаття.

Чому це цікаво

Костринська Покрова — випадок, коли можна доторкнутися до дерев’яної споруди середини XVII століття, яка ще й пережила переїзд між селами й історичними областями, а згодом і зміну державних кордонів. У ній наочно видно, як бойківська й лемківська традиції зустрічаються в одному силуеті. Разом з іншими дерев’яними церквами Верховини вона лишається головною окрасою Кострини й помітною точкою на мапі сакральної архітектури Карпат.

Локація Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)

Кострина, Закарпатська область, Кострина
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645)

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1645) — Відгуки

Відгуків ще немає. Будьте першими!


Залиште Відгук

Гість
Увійдіть, щоб персоналізувати свій відгук

Частина відпочинку у локації «Гірськолижний курорт Красія»

Гірськолижний курорт Красія
0.0

Гірськолижний курорт Красія

В.Березнянський р-н, 1, Вишка, Закарпатська область, 89023