Overview
Мало яке місто може похвалитися тим, що ціла набережна перетворюється на суцільний зелений тунель, а в червні над водою розливається густий медовий аромат. В Ужгороді це буденність: уздовж правого берега річки Уж тягнеться знаменита Липова алея — довга смуга старих лип, під кронами яких так приємно ховатися від літньої спеки. Її давно вважають одним із символів міста й називають найдовшою липовою алеєю Європи.
Алея розкинулася двома набережними — Незалежності та Студентською — і простягається приблизно на 2,2 кілометра. Це улюблене місце прогулянок і ужгородців, і гостей міста: тут гуляють закохані, бігають діти, неспішно котяться велосипеди, а на лавках під деревами можна годинами спостерігати за течією Ужа й життям міста на протилежному березі.
Подарунок чеської епохи
Історія алеї сягає міжвоєнних часів, коли Закарпаття входило до складу Чехословаччини. Липи вздовж набережної висадили 1928 року чеські ботаніки — і зробили це до десятої річниці утворення Чехословацької Республіки. Тодішня влада прагнула не лише прикрасити місто: дерева мали рятувати ужгородців від літньої спеки, очищати повітря й укріплювати берег під час весняних паводків на Ужі.
Вибір саме липи теж не був випадковим. Липа — національне дерево чеського народу, символ рідної землі, тож, висаджуючи її вздовж ужгородської набережної, чехи ніби переносили частинку своєї батьківщини на береги Ужа. Дерева посадили у два рівні ряди, і з роками вони зімкнулися кронами, утворивши той самий тінистий коридор, яким ми милуємося сьогодні.
Той період загалом лишив Ужгороду виразний зелений спадок: місто відоме своїми деревними алеями, і липова стала найзнаменитішою з них.
Понад триста дерев і вісім сортів липи
Алею формують понад 300 лип, і це не просто однакові дерева в ряд. Тут росте близько восьми різних сортів липи, і саме завдяки цьому набережна квітне так довго: різні сорти зацвітають не одночасно, тож період цвітіння розтягується мало не на місяць.
Залежно від погоди липи розпускають свої суцвіття приблизно з кінця травня до липня. У пік цвітіння вся крона вкривається дрібними жовтаво-кремовими квіточками, і над алеєю стоїть той неповторний медовий аромат, за яким Ужгород упізнають навіть із заплющеними очима. У ці тижні набережна особливо людна — сюди приходять просто подихати, бо запах квітучої липи діє майже як ліки.
Офіційно Липова алея має статус пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення й займає близько гектара. Це охоронюваний зелений об'єкт, за яким доглядають, аби столітні дерева й далі тішили місто.
Легенда про приховане послання
Як і належить визначному місцю, Липова алея має власну легенду. Розповідають, що чеські біологи, які підбирали й висаджували липи вздовж Ужа, під одним із дерев нібито заклали капсулу — послання майбутнім поколінням ужгородців. Де саме сховане це послання й що в ньому написано, ніхто достеменно не знає, тож кожне з трьохсот дерев цілком може виявитися тим самим.
Правда це чи гарна вигадка — перевірити важко, але сама історія додає прогулянці алеєю особливого настрою. Ідучи попід липами, мимоволі уявляєш, як майже сто років тому чеські садівники з думкою про майбутнє висаджували ці дерева, і як десь під корінням, можливо, досі чекає на своїх адресатів звістка з іншої епохи.
Чи справді найдовша в Європі
Титул «найдовшої липової алеї Європи» супроводжує ужгородську набережну вже давно, і місто ним заслужено пишається. Водночас довкола цього звання точаться суперечки: в Україні є й інші місця зі старими липовими насадженнями, а окремі з них за загальною довжиною посадок навіть перевершують ужгородські два кілометри з гаком.
Тож коректніше говорити, що Липова алея в Ужгороді — одна з найдовших суцільних міських липових алей, висаджених як єдиний ансамбль уздовж набережної. У будь-якому разі, її цінність не в рекордах: у народному конкурсі «Сім чудес Закарпаття» алея посіла почесне п'яте місце й давно стала однією з головних візитівок краю, незалежно від того, як саме її виміряти.
Замість того щоб сперечатися про цифри, найкраще просто пройти алею з початку до кінця — і відчути, наскільки вона довга, коли одна липа змінює іншу, а тінистий коридор усе не закінчується.
Алея крізь пори року
Липова алея гарна не лише влітку. Навесні вона одягається в ніжну молоду зелень, і саме тоді неподалік, уздовж тієї ж набережної Ужа, розквітають знамениті ужгородські сакури — тож прогулянка перетворюється на подвійне свято цвітіння. Восени липи спалахують золотом, засипаючи доріжки шаром жовтого листя, а взимку голі крони й засніжені гілки над сірою водою Ужа мають свою стриману, графічну красу.
Потрапити на алею просто: вона тягнеться центром міста двома набережними — Незалежності та Студентською — уздовж правого берега Ужа, у пішій доступності від головних пам'яток Ужгорода. Спеціального входу чи квитків не потрібно, алея відкрита будь-якої пори доби й року.
Для ужгородців ця смуга старих лип давно стала чимось більшим за звичайну вулицю з деревами. Це місце побачень і прогулянок, фон для тисяч світлин, жива згадка про чеську сторінку в історії міста і, зрештою, справжній зелений символ Ужгорода, який щороку в червні нагадує про себе медовим ароматом на весь центр.
Липова Алея - Reviews
No reviews yet. Be the first to leave one!
Leave a Review
Location Липова Алея
Itineraries with this place
Similar Listings you may like
Ужгородський Замок
вулиця Капітульна 33
Горянська ротонда
провулок Музейний 2
Музей народної архітектури та побуту
вулиця Капітульна 33а
Ботанічний сад УжНУ
вулиця Ольбрахта 6
Совине Гніздо
вулиця Ференца Ракоці
Закарпатський обласний художній музей ім. Йосипа Бокшая
площа Жупанатська 3
Провулок «Гірчичне зерно»
вулиця Фединця 12
Ужгородський греко-католицький Катедральний Собор
Площа А. Бачинського 1